top of page
 
                        Тема досвіду:
     Розвиток пізнавальної активності
      учнів на уроках математики.

 

                                                      Вступ.

                                                                                   Дати дітям радість праці,
                                                                                    радість успіху у навчанні, 
                                                                                 здобути в їхніх серцях почуття
                                                                                     гордості, власної  гідності  - 
                                                                             це перша заповідь вихователя.

                                                                                      В.О.Сухомлинський

 

         Мабуть , будь - який учитель  , незалежно від досвіду роботи у школі мріє про те, щоб через кілька років відчувати справжню гордість за своїх колишніх учнів, пишаючись тим, що в їхніх досягненнях є частка його знань, душі, цілеспрямованості. З позицій сьогоднішнього дня завдання сучасного вчителя – не підносити знання школярам, а  створити мотивацію і сформувати комплекс умінь вчити самого себе. Співпраця вчителя і учня передбачає знання і вміння педагога дозувати і направляти самостійність, надану школяреві, яка в кінцевому підсумку веде до цілепокладання, автономізації його пізнавальної діяльності, як основи особистісного становлення. Сьогодні освіта шукає нову модель існування, адже зароджується нове інформаційне суспільство.   Життя - це постійний екзамен . Кожна життєва ситуація - це тестування розуму, швидкості реакції, духовних сил, якостей характеру.

      Збільшення навантаження на уроках математики зумовлює вчителя задуматись над тим, як підтримати в учнів інтерес до навчання, їх активність протягом уроку. Зацікавити весь клас і кожного учня зокрема, збудити фантазію, думку, захопити бажанням  досліджувати, доводити , відкривати, знаходити раціональні розв’язки  – саме  це питання стало основою моїх педагогічних пошуків і знахідок. Тому проблему, над якою працюю, сформулювала так: «Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках математики та  позакласній діяльності».  Реалізація цього завдання – запорука успіху навчально - виховного процесу.
        Мета педагогічного досвіду - розробити систему творчих завдань, які формують пізнавальний інтерес учнів на уроках математики та в позаурочний час.

    Новизна педагогічного досвіду полягає в тому, що вчитель створює середовище, що сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів; організовує спілкування в режимі співробітництва; дозволяє зробити процес навчання особистісно-орієнтованим; ставить і вирішує нові нетрадиційні освітні завдання (формування дослідницьких, інформаційних, комунікативних та інших умінь учнів, розвиток їх мислення і креативних здібностей, формування модельних уявлень).

Практичну цінність представляють розробки уроків математики та позакласних заходів, нестандартні завдання, дидактичний матеріал, апробовані в ході педагогічної діяльності  і можуть бути використані в практичній діяльності вчителів.

 

                                                      Опис досвіду

          До останнього часу на Україні сучасне навчання і виховання, на жаль, розвивали в дітях лише одну сторону здібностей - виконавчу, а більш складна і важлива сторона, творча, віддавалася волі випадку і у більшості залишалася на жалюгідному рівні.

        В даний час йде становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження у світовий освітній простір, заснованого на особистісно- орієнтованій філософії. У психолого-педагогічному плані основні тенденції вдосконалення освітніх технологій характеризуються переходом від функції навчання як запам'ятовування до процесу розумового розвитку, від статичних знань до динамічних систем розумових дій, від орієнтації на середнього учня до диференційованих і індивідуалізованих програм навчання, від зовнішньої мотивації до внутрішньої регуляції. Перехід до розвиваючого навчання змінює і спільну мету освіти  -  на розвиток дитини. А придбані знання служать засобами для досягнення цієї мети.

   Отож, як викладати математику, щоб у школярів не втрачалась зацікавленість до предмета, щоб праця давала високий результат?

   Для мене при відповіді на це запитання важливим є вибір і правильне поєднання різних методів навчання з метою розвитку пізнавальної активності учнів. А це вимагає від мене відповідних знань, умінь і педагогічної майстерності. Я переконана, що не існує універсального методу навчання, який гарантує успіх. Багато залежить від рівня розумової діяльності учнів, умінь і професіоналізму вчителя.

     Учитель повинен іти з прогресом у ногу. А тому його уроки повинні бути сучасними.  Я вважаю, що саме сучасний урок математики є інструментом для розвитку пізнавальної активності.  Стараюсь максимально активізувати розумову діяльність учня, зосереджую увагу на поставленому завданню, вчу аналізувати дані, підбирати методи   розв’язку, пояснювати та осмислювати задачу, робити певні висновки. Гарний урок неможливий без натхнення і педагогічної інтуїції. Саме тоді він – результат творчості, а не ремесла. Разом з тим гарний урок – це втілення точно спланованого задуму вчителя. Сума знань, яку одержують учні у сучасній школі, повинна сприяти розвитку особистості.

     Досить ефективним є визначення спільно з учнями мети сучасного уроку. Для цього використовую прийом: створення проблемної ситуації. Проблемна ситуація – це інтелектуальне запитання, що виникає у випадку, коли людина не знає як пояснити деякі явища або факти, не може досягти бажаної мети відомим їй способом. Перед викладом нової теми створюю проблемну ситуацію, для того щоб активізувати увагу, для спільного визначення мети навчання.

     Створення проблемно-пошукових ситуацій надає можливість використовувати елементи гри, виконання практичної роботи.

     Проблемна ситуація – це тільки одна із складових частин проблемного методу навчання – що складається з наступних елементів:

● виявлення проблеми (переведення її  у форму конкретного запитання чи задачі), предмета дослідження;

   ● аналіз умов, їх оцінку, відокремлення відомого від невідомого;

● висунення гіпотези чи припущень;

● розробка плану розв’язання проблеми;

● виконання плану;

● перевірку вірності дій та одержаного результату.

Це дозволяє розвивати пізнавальну діяльність школярів,  їх творчі здібності. Особливо це актуально у старших класах. Учні самостійно «відкривають» теореми, формули, закономірності, властивості.

     Підготовленість учня до сприйняття нового матеріалу – одна з необхідних умов для збудження активної розумової діяльності. При пояснені нового матеріалу стараюсь створити правильну робочу атмосферу в класі, щоб учні були впевнені у своїх силах засвоїти програмовий матеріал,не боячись висловлювати свої думки та ідеї. Для цього використовую інтерактивні методи: діалог, спільний проект, метод прес, роботу в малих групах, роботу в парах.     Під час вивчення нового матеріалу використовую також колективну форму роботи, яку організую так, що вивчення нового відбувається в процесі активного обговорення тих чи інших питань, розв’язання яких здійснюється спільними зусиллями учнів під керівництвом учителя.

     В період формування особистості школярів, оберігаючи їх природну індивідуальність, зосереджую зусилля на вихованні в учнів впевненості, віри у свої можливості, в позитивні перспективи майбутнього. У період демократизації та гуманізації навчання намагаюсь створити кожному учневі психоемоційний комфорт у школі – ситуацію успіху.

     Прагну допомогти особистості дитини зростати в успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, дати зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно додавати зусиль. Адже в сучасних умовах ринкової економіки нашій країні необхідні професіонали, які мають одну з найцінніших людських якостей – стійкість у боротьбі з труднощами.

     Саме через створення ситуації успіху досягаю бажання учнів вивчати математику, залучаю своїх вихованців до участі в творчо-пошуковій, науково-дослідницькій  роботі, допомагаю долати труднощі, відчути радість перемоги, впевненість у власних знаннях. Особистісно-орієнтований підхід до навчання математики через елементи „Створення ситуації успіху ” забезпечує результативність моєї роботи.  

     Для підвищення пізнавальної активності використовую взаємоперевірку школярами домашніх письмових робіт, призначаю  учнів-консультантів.

     У плануванні й організації уроків та домашньої роботи учнів,стараюся забезпечувати органічний зв’язок теоретичного матеріалу і задач, пам’ятаючи, що перший глибоко усвідомлюється і міцно засвоюється у процесі розв’язування задач. Добираю задачі диференційовано для різних типологічних груп учнів.

     Навчаю учнів використовувати досвід розв’язаної задачі для розв’язування наступних. Ця педагогічна настанова допомагає їм побачити результати своєї праці й оцінити їх.

     Організовую процес навчання так, щоб кожне зусилля з оволодіння знаннями проходило в умовах розвитку пізнавальних здібностей учнів, творчого мислення, формування в них таких основних прийомів розумової діяльності, як аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, порівняння тощо. Навчаю школярів самостійно працювати, висловлювати і перевіряти гіпотези, формую вміння робити узагальнення досліджуваних фактів, творчо застосовувати знання в нових ситуаціях. Як на етапі вивчення нового матеріалу, так і на етапі його закріплення пропоную учням творчі завдання на складання задач.

     З метою підвищення зацікавленості  навчальним  матеріалом,  використовую «Сторінку історії». Наприклад: « Німецького вченого Карла Гауса називають королем математики. Його математичні здібності проявилися ще в дитинстві. Одного разу, щоб зайняти дітей на тривалий час, вчитель запропонував учням знайти суму всіх натуральних чисел від 1 до 100. Поки вчитель пояснював завдання, у Карла була вже готова відповідь. Як Карл Гаус знайшов суму чисел?» Вивчення життя  та творчості видатних математиків удосконалює загальну культуру мислення, дисциплінує її, виховує об'єктивність, інтелектуальну чесність і так сприяє формуванню наукового світогляду. Тому під час вивчення математики методично правильним є систематичне впровадження елементів історії науки, життєвого шляху її творців.
        Пропоную учням розв’язати задачі, де відсутні деякі числа чи символи. Без сумніву, тут також проявляється творчість. Використовую графічні анаграми. На етапі актуалізації знань або під час вивчення матеріалу за допомогою прикладів шифрую слово, яке пов’язане або з назвою теми, або з якоюсь цікавою історичною інформацією.  Розпочинаючи роботу, ставлю перед учнями питання,  на яке вони повинні відповісти, прочитавши відповідний текст.  Пояснюючи матеріал, навмисне допускаючи помилку, про що повідомляю учнів, а інколи й ні, перевіряючи їхню увагу.

          Прийом „Так – ні ” використовується для зацікавленості дітей, створення ситуації деякої інтриги. Ця гра навчає школярів слухати один одного, складати розрізнені факти у єдину картину, систематизувати наявну інформацію. Таким чином можна повторити теоретичний матеріал.     Повторюючи і узагальнюючи великий блок матеріалу, я пропоную учням завдання на вибір правильної відповіді. Наприклад, підсумовуючи тему «Чотирикутники», я пропоную таке завдання.

 

Виберіть правильне твердження:

1. Прямокутник – це паралелограм, у якого один кут прямий.                                                          

2. У паралелограма дві сторони рівні.                                                                                           

3. У прямокутника діагоналі рівні.                                                                                         

 4. Чотирикутник – проста замкнена ламана з чотирьох ланок.                                                          

5.Квадрат – ромб, діагоналі якого рівні.                                                                                            

6. У прямокутнику діагоналі точкою перетину діляться навпіл.                                                                                           

7. Квадрат – чотирикутник, сторони і кути якого рівні.                                                                                            
8. Паралелограм - чотирикутник, у якого дві протилежні сторони рівні і паралельні.                                                                                                                                       

  9. У ромба діагоналі взаємно перпендикулярні.                                                                                                      

10. У паралелограма діагоналі точкою перетину діляться навпіл.                                    

11. У паралелограма протилежні сторони рівні, а діагоналі нерівні.                               

12. Ромб – паралелограм, сусідні сторони якого рівні.                                                                      

13. У ромба всі сторони рівні і діагоналі рівні.                                                                                                  

14. У прямокутника діагоналі взаємно перпендикулярні.

        Щоб оптимально використати час на уроці, можна провести графічний диктант. Я зачитую твердження, а учні відповідають «так» чи «ні», але зашифровують відповіді за допомогою символів. Наприклад: «так» позначають ^, а  «ні» _.  Потім відкриваю ключ, учні враз бачать свої помилки. Але обов’язково треба проаналізувати роботу, вияснити чому учні відповідали саме таким чином. Може це просто неуважність, а може серйозні прогалини в знаннях.  

Зразок графічного диктанту після вивчення теми «Поняття вектора»:

1.Вектор- це паралельне перенесення.

2. Вектор зображують напрямленим відрізком.

3. Щоб задати вектор, досить задати його початок і напрям.

4. Кожна впорядкована пара точок визначає вектор.

5. Вектор, у якого початок і кінець співпадають, називається нуль-вектором.

6. Довжиною вектора називають відстань між його початком і кінцем.

7. Довжина нуль-вектора дорівнює 1.

8. Два ненульових вектори називаються колінеарними, якщо вони мають однакову довжину.

9. Вектори називаються рівними, якщо вони мають однакові довжини.

10. Протилежно напрямлені вектори мають рівні модулі, але протилежні напрями.

Ключ до даного графічного диктанту: .                                                                                                          

 Такий вид роботи розвиває увагу, кмітливість, забезпечує ґрунтовне знання навчального матеріалу, активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів.
       Важливим компонентом вдалої роботи на уроці є дисципліна учнів. Щоб дисциплінувати їх, я використовую дидактичну гру. На початку навчального року п’ятикласники незібрані, запізнюються, не встигають приготуватися до уроку, багато часу займає обмін зошитів. Щоб покращити дисципліну, навчити учнів швидше включатись в роботу протягом першого місяця навчання проводжу змагання. Кожен ряд класу команда. На дошці вивішується турнірна таблиця для обліку результатів змагання на кожному етапі уроку. Команда, члени якої приготували все необхідне для уроку отримує три бали, команда, яка має незначні зауваження – два бали. Команда, яка першою і без шуму здала зошити на перевірку отримує три бали і т.д. За запізнення учня його команда отримує штраф - 1 бал. Протягом уроку команди заробляють бали, в кінці уроку підбиваємо підсумки.

      Завдяки таким іграм п’ятикласники безболісно проходять адаптаційний період, звикають до вимог вчителя. Проведення таких ігор дає позитивні результати як у навчанні, так і у формуванні особистості, в даному випадку реалізується принцип виховання через колектив.

      В п’ятому і шостому класі багато уроків відводиться для вдосконалення  обчислювальних навичок учнів. Як правило, на таких уроках учні швидко стомлюються, через одноманітність роботи знижується їх працездатність. На допомогу прийде дидактична гра. У цьому віці діти люблять бути в центрі уваги. Розуміючи це, я заохочую їх цікавими задачами, змаганнями, конкурсами, щоб в такий спосіб підвищити інтерес до навчання.

     Гра в навчальному процесі створює мотивацію, близьку до природної, збуджує інтерес, підвищує рівень навчальної праці, розвиває комунікативні навички. Порівнюючи з іншими формами навчання, перевага гри полягає в тому, що вона досягає своєї мети непомітно для учасника.

     Для більш активної роботи школярів, для залучення пасивних учнів, я провожу математичні змагання, уроки подорожі. Вони задовольняють інтереси підлітків, чиї ідеали пов’язані з романтизмом, фантазією. Така форма проведення уроку несе значне пізнавальне навантаження. Урок-подорож найчастіше невіддільний від казкових героїв і за сюжетом нагадує казку. Подорожі здійснюються до вигаданих країн за вигаданими маршрутами.          Щоб активізувати діяльність учнів, поступово і систематично включати їх у самостійну пізнавальну діяльність, забезпечити співпрацю між мною та учнями, практикую нетрадиційні форми проведення уроків – ділову гру, інтегровані уроки, уроки-семінари, уроки-практикуми, уроки-конкурси, зустрічі за круглим столом, брейн-ринги ,  КВК, бліцтурніри .

     Для розвитку пізнавальної активності використовую самостійну роботу учнів. Самостійне виконання завдання – найнадійніший показник якості знань, умінь  і навичок учня. Організація самостійної роботи найважчий етап уроку. На  цьому етапі використовую підготовчі вправи, картки з диференційованими завданнями, картки – інструкції, роботу з підручником, продумую послідовність завдань, варіантність, їх коментування, наочність. Самостійна робота дозволяє формувати практичні і трудові уміння, навички самоосвіти. Розвиває пізнавальний інтерес, активність, мислення, волю. Спонукає до продуктивного мислення, застосування набутих знань і умінь, вияву ініціативи, змагання.

    В своїй практиці використовую метод проектів. Головна мета цього методу: зацікавити учнів у набутих знаннях, що можуть і повинні знадобитися у житті. Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів, формує вміння самостійно обирати різні рішення, шляхи отримання інформації, генерувати ідеї, гіпотези, прогнозувати їх розв’язання.

Метод проектів дає змогу працювати з учнями з різним рівнем підготовленості. Обдаровані учні, можуть успішно розробляти тривалі проекти. Захист проекту – кульмінація всієї дослідницької роботи – здійснюється за участю всіх співавторів проектів. Під час захисту проектів учні вчаться чітко й переконливо викладати інформацію, захищати свою точку зору, ставити запитання, слухати одне одного. Багатьом дітям такі виступи допомагають повірити у свої сили, в себе.

  Це метод поєднання теорії з практикою, він повязує всю навчальну та виховну роботу з життям, надає більшої життєвості всій роботі. Використовую інформаційні, дослідницькі, творчі проекти.

   Результатом проектної діяльності є учнівські презентації, які використовуються на уроках: «Тіла обертання», «Многогранники», «Кути навколо нас» та інші.
        Сприяти розвитку пізнавальної активності учнів і зацікавленості математикою допомагають різні позакласні форми занять. Вони націлені на розширення і поглиблення фактичних знань  з предмету, наукового кругозору, на розвиток мислення і деяких особистих рис учнів. Впровадження  інноваційної діяльності в організацію позакласної роботи дозволяє різними методами навчати і виховувати, а головне, при цьому досягати  мети.

  Форми позакласної роботи, які використовую, різноманітні. Це математичний гурток, тиждень математики, математичні вечори, різні змагання, ігри, вікторини, конкурси, командні змагання, шкільні олімпіади з математики, шкільний  випуск математичних газет, клуби веселих математиків, екскурсії і кіноекскурсії, підготовка учнями доповідей, рефератів і творів з математики, її історії, виготовлення математичних моделей  тощо.

  Кожна з форм роботи часто перетинається одна з одною. Наприклад, при проведенні математичного вечора можна використовувати  змагання,  конкурси,  доповіді.

  Виготовлення  різних моделей і шаблонів має велике виховне значення - в процесі виготовлення цих моделей учні можуть пов'язати вивчення математики з виробленням трудових навичок, розвивати творчі здібності. Виготовлені моделі і шаблони використовуються у навчальному процесі. Також підвищує інтерес до математики складання учнями математичних кросвордів, ребусів.

  Позакласна робота залучає до участі не лише тих учнів, які добре знають математику, а й тих, які на уроках пасивні, але мають артистичні здібності, можуть добре малювати (для випуску математичної газети), і навіть тих, хто зовсім не любить математики. Іноді участь у позакласній роботі стає для таких учнів першим кроком до зацікавленості нею. На справжнє Математичне царство  перетворюється школа під час проведення тижня  математики. Перед початком тижня вивішуємо  оголошення:

         ОГОЛОШЕННЯ:

  Хочете, щоб математика стала справжнім святом?
       Тоді запрошуємо всіх на тиждень математики!
       Будучи учасником свята математики, ви переконаєтесь
       в її неочікуваності, красі та чарівності.
      Святкового всім настрою на весь тиждень математики!

 

За традицією, в нашій школі тиждень математики проводиться в січні – лютому і починається загальношкільним святом, а в інші дні тижня проводяться заходи для кожної паралелі. Це різноманітні ігри, змагання, конкурси, подорожі, вікторини . Особливу увагу звертаю на творчі роботи учнів, написання рефератів, випуск газет під час тижня математики. Під час цього тижня вивчаємо життєвий і творчий шлях відомих математиків, робимо презентації про них.        
      Цікаві форми проведення заходів відрізняють їх один від одного. Наприкінці тижня підбиваються підсумки, нагороджуються найактивніші його учасники, випускається фотозвіт. Іноді у рамках тижня проводяться відкриті заняття математичного гуртка, на яких можуть бути присутні усі бажаючі учні з будь-якого класу.

Добираючи завдання для вікторин, командних змагань, дотримуюсь думки, що ці завдання не повинні бути складними, вони повинні розв’язуватись усно, без зайвих обчислень на аркуші, але бути водночас й цікавими, щоб над ними могли із задоволенням поміркувати не лише учасники, а й глядачі. Крім того, вважаю, що на будь-якому позакласному заході учні повинні пізнати щось нове, досі невідоме для них. Тому на різноманітних змаганнях глядачі чують не лише питання і відповіді гравців, а й коментарі вчителя або ведучого, що містить корисну інформацію.

  Також необхідна систематична робота з обдарованими дітьми, виявлення здібних та творчих учнів починаючи з середніх класів та подальший їх розвиток, а надалі матимемо учнів – «олімпійців». Мої учні є учасниками і переможцями  районної олімпіади, є активними учасниками Всеукраїнського конкурсу « Кенгуру ». Серед них срібні та золоті власники сертифікатів.

     Включення народознавства у навчально – виховний процес сприяє засвоєнню учнями знань про Україну, свій народ, його культуру, побут. Це важливий і могутній чинник активізації навчання й виховання учнів, розвитку особистості та оздоровлення суспільства. Викладаючи математику намагаюсь відкривати дітям чарівний світ культурно – історичних надбань рідного народу. Використовуючи нестандартну форму проведення уроку, зацікавлюю учнів математикою, встановлюючи зв’язки між предметом і народними звичаями та обрядами.
     Добрий результат дає впровадження на уроках комп’ютерних технологій.
Вчитель може ілюструвати пояснення нового матеріалу за допомогою наперед створеної презентації. А так як відсоток зорової пам’яті в учнів в основному вищий, ніж слухової, то й відсоток  засвоєння  навчального матеріалу після такого уроку буде кращим. Та й самі ілюстрації будуть більш яскравими  і  переконливішими, ніж звичайний малюнок на дошці чи таблиця .

Крім того презентації допомагають вчителю зекономити час в процесі пояснення  нового матеріалу, для того щоб використати його для розв’язування вправ і практичного засвоєння теми . Також новітні інформаційні технології дають змогу вчителю перетворити просте розв’язування вправ на цікаву гру, змагання. Навіть математичний диктант можна подати за допомогою презентації, а, як відомо, є учні, яким краще один раз побачити, ніж сто разів почути, і  відображення питання на екрані таким дітям допоможе його зрозуміти. Крім того вчитель зможе використати в такому диктанті і різноманітні графічні зображення або рисунки .

Досвід показує, що для ефективного та успішного впровадження комп’ютерних технологій в навчальний процес потрібно:

  • наявність сучасної комп’ютерної техніки та програмного забезпечення;
  • бажання вчителя;
  • навички роботи вчителя з комп’ютером на рівні користувача та знання основ комп’ютерних програм Word, Microsoft Publisher, Paint,  тощо;
  • фактичні знання програмного матеріалу з шкільного курсу математики;
  • використання інтерактивних технологій.

Використання ІКТ на уроках математики та в позаурочний час, на мою думку, допоможе:

  • здійснити особистісно-орієнтований підхід до навчання;
  • засвоїти складні абстрактні теоретичні поняття;
  • підвищити ефективність та якість навчально-виховного процесу;
  • розвивати творчий потенціал учнів;
  • формувати інформаційну культуру учнів;
  • реалізувати соціальне замовлення, що обумовлене інформатизацією  сучасного   суспільства.
     

     Проводжу велику роботу по оформленні кабінету математики. Для підвищення самоосвіти виступаю на методоб’єднанні, на педагогічних читаннях, на педрадах.   

     В духовному рості дитини велика роль належить учителю. Учителю, який ні на мить не забуває про атмосферу співпраці, творчості, вміє створювати ситуацію успіху та просування учня в творчому пошуку, формує його як особистість. Самого знання предмету тут замало. Треба ще мати досвід психолога, любити дітей. Це надає сил, витримки, впевненості у важливості своєї роботи.

  Вважаю, що хороший вчитель – це творчо працюючий вчитель. Якщо він прагне зробити урок творчим процесом співпраці з учнями, то й сам повинен постійно перебувати у методичному пошуку. Тому надалі планую:

- підвищувати свою науково-теоретичну та методичну підготовку;

- вдосконалювати свою педагогічну майстерність;

- надавати пріоритет методам активного навчання;

- активізовувати роботу з обдарованими учнями;

- реалізовувати на різних ступенях навчання рівневу і профільну диференціацію навчально-виховного процесу, основою якого є базовий зміст математичної освіти;

- здійснювати цілісну систему формування особистості на основі досягнень математики, психолого-педагогічної науки, досвіду вітчизняних та зарубіжних учителів;

- вивчати передовий педагогічний досвід;

- урізноманітнювати систему роботи;

- сприяти розвитку інтересів і нахилів особистості;

- забезпечувати на всіх ступенях навчання розвиваючий характер шкільної освіти і прикладну спрямованість, наступність у навчанні між різними ланками ступеневої системи шкільної освіти.

  Висновок: Використання активних форм і методів навчання  відкидають одноманітність, посилюють пізнавальну активність учнів, інтерес до предмета, навчання, розвивають творче, продуктивне мислення, вчать культури спілкування, поліпшують міжособистісні взаємини, краще реалізують єдність навчання, виховання і розвитку учнів. Заряд активного оптимізму, здобутий в юності, гартує характер, підвищує життєву стійкість, здатність до протидії.

    Уміння і бажання навчатися – це той фундамент, який маю закласти, як вчитель.

 

 

 

 

Література

  1. Закон України “Про освіту”/, К., Генеза, 1996.
  2. Програма для загальноосвітніх закладів. Математика, / К., “Навчальна книга”, 2003.
  3. Баришнікова Г.Б. Психолого-педагогічні теорії і технології початкової освіти [Текст] / Г.Б. Баришнікова - Я.: ЯГПУ, 2009
  4. Бім-Бад Б.М. Педагогічний енциклопедичний словник [Текст] / Б.М. Бім-Бад // Наукове видання
  5. Леонтьєв О.М. Діяльність, свідомість, особистість [Текст] / О.М. Леонтьєв - М.: Політвидав, 1975 .- 304с.
  6. Клокар Н.І. Методичні рекомендації щодо викладання курсу «Планета цілих чисел» [Текст] / уклад. Н.І. Клокар, Л.В. Ліпчевський. – Біла Церква, КОІПОПК, 2010. – 8 с.
  7. Молоков, А.В.  Молокова / Освітні технології // Зб. наук. ст. Вип.1. 
  8. Молокова // Третій Сибірський Конгрес з прикладної та індустріальної математики: Тез. докл., частина V. - Новосибірськ: інстр. математики СВ РАН, 1998.-с.146-147.
  9. Никитюк Н.В. Мультимедійні засоби на уроках геометрії [Текст] / Н.В.  Никитюк– Київ,  2007
  10. Пєхота О. М. Освітні технології [Текст] / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. // Навч.-метод. Посіб. За заг. ред. О. М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2002. – 255 с.
  11. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика, / К.: Перун, 20
  12. ІстерО.С. / Математика : Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2014.
  13. Панішева О.В. / Тиждень математики в школі. – Х.: Вид. Гр.: “Основа”, 2007. – 192 с.
  14. Поліщук О.Р., Чайчук О.Р. / Математична логіка – Х.: Вид. Гр.: “Основа”, 2007. – 112 с.
  15. Скворчевська О.В.. / Ігрові методики роботи з учнями 5-9 класів.-Х.: Вид. група  “Основа”, 2007. – 192 с.
  16. Мерзляк А.Г., Полонський В.Б., Рабінович Ю.М., Якір М.С. / Збірник задач і завдань для тематичного оцінювання з математики для 6 класу. – Х.: Гімназія, 2004. – 112 с.
  17. Шмигевський М.В. / Видатні математики. – Х.: Вид. Гр.: “Основа”, 2004. – 176                                             .

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

bottom of page